ГЕОГРАФІЯ СВІТОВОГО УКРАЇНСТВА

Українська еміграція до Аргентини розпочалася, як це не дивно, випадково. Галицькі селяни у пошуках кращого життя мали намір поселитися в Північній Америці, де вже мешкали їхні односельці з України. Однак у Гамбурзькому порту американські урядові чиновники через якісь формальності не дозволи їм іммігрувати до Америки. Свідком цього "непорозуміння" став польський агент імміграційної служби, який і скерував 12 галицьких і 6 польських родин до країни, про яку вони досі нічого не чули.

Сьогодні в провінції Місіонес живуть правнуки Іллі Дутки, Івана Мусія, Михайла Опиханого, Теодора Письменного, Хоми Винника, Миколи Злізлого, нащадки перших дванадцяти українських родин, які випадково прибули 27 серпня 1897 року на аргентинську землю.

Під час другої еміграційної хвилі, більшість новоприбулих осіла в Буенос-Айресі та околицях столиці, решта подалася вглиб країни на сільськогосподарські поселення.

Емігранти, які приїхали до Аргентини в 1945-1950 роках - це, в основному, особи, які були насильно вивезені на роботи до Німеччини під час окупації України, а також вояки УПА, бійці дивізії СС "Галичина", котрі боролися проти сталінського режиму.

Аргентинська Республіка була однією з перших держав, які визнали Українську Народну Республіку. Це сталося 5 лютого 1921 року, коли уряд УНР був уже, по суті, вигнаний з України, Аргентина визнала УНР як суверенну державу. Що ж стосується сьогодення, то вже 5 грудня українська громада влаштувала у Буенос-Айресі перед парламентом грандіозне свято на честь перемоги на Всеукраїнському референдумі 1 грудня. Того ж дня Президент Аргентини Менем прийняв делегацію аргентинських українців і показав документ, відповідно до якого Аргентина визнала Україну як незалежну державу.

Нині в Аргентині налічується понад 200 тисяч українців. Вони мають хорошу репутацію за працьовитість, спокійну вдачу, пісенність і толерантність. Прийнята в українському суспільстві думка, про те, що наші співвітчизники в Аргентині живуть дуже бідно - не правдива. Вони живуть скромніше порівняно з деякими етнічними громадянами, але значно краще, ніж корінні українці. Проблема в тому, що Аргентині притаманні нестабільні уряди, а українці все-таки належать до тієї категорії людей, яка прагне до надійності, певності, спокою. Вони навдивовижу патріотичні, жертовні і милосердні. Хоча вони вже є громадянами іншої країни, мають достаток, гроші, більшість з них ніколи не бувала на землі своїх предків, всі вони з одержимістю і святістю вболівають за майбутнє України.

Нагору