ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ

Видатний аргентино-український поет і перекладач, член Національної спілки письменників України та Асоціації письменників Аргентини, знаний в країні інженер, відомий літератор, активний діяч української діаспори в Південному конусі, член "Просвіти" та Фундації імені Тараса Шевченка в Аргентині.

З України, а походить автор з Харкова, до Аргентини, в іспанськомовне середовище, він потрапив ще підлітком, після II-ї світової війни. В океанську подорож сім'я відправилася з італійської Генуї на американських військовотранспортних кораблях, що привезли до Європи війська США після відкриття Другого фронту світової війни.

Родина Голоцванів тоді складалася з батька, матері, малого та бабусі, яка мала прізвище Рябокоровко. Родині було дуже нелегко пристосуватися до нових умов. Хлопець, наприклад, довго не міг звикнути до м'яса, смаженого по-аргентинськи. Воно пахло димом, з різними незвичними для нього спеціями. Однак головною проблемою було вивчення іспанської мови. Точніше, не іспанської, а іспано-аргентинської, бо до мови Сервантеса в Америці додалися місцеві слова.

Про освіту хлопця подбав батько. Леонід закінчив Кордовський національний університет, де одержав фах цивільного інженера. У вузі навчався разом з венесуельцями, перуанцями і, зрозуміло ж, аргентинцями.

Все своє життя Леонід Голоцван будував мости. Чотири з них у Патагонії на Ріо Колорадо - одній з найбільших рік Аргентини. А ще один на півночі країни. Ці мости ставали дорогами для обживання аргентинських цілинних просторів. Тут і опанував іспанську мову.

Сьогодні Леонід Голоцван плідно й натхненно працює над перекладами геніальних творів Тараса Шевченка мовою великого Мігеля Сервантеса, оскільки Кобзар - візитна картка України.

Крім того, він часто виступає з лекціями про Великого Кобзаря в місцевих університетах, зокрема у Буенос-Айреському університеті. Поет ставить за мету через слово Сервантеса донести до значної частини людства геніальні твори українського велета й пророка, враховуючи, що після англійської мови іспанська є другою серед західних мов за поширенням на планеті взагалі, а за кількістю держав, де вона рідна, навіть переважає.

Леонідом Голоцваном перекладено тридцять, найважливіших поем Тараса Шевченка, як-от "Кавказ", "І мертвим, і живим", "Причинна", "Чигирин", "Перебендя", "До Основ'яненка" й інші. Фундація імені Шевченка в Буенос-Айресі планує випустити у світ геніальні твори українською та іспанською мовами, присвятивши двомовне видання черговій річниці Тараса Шевченка.

Свої праці українською мовою поет творить з п'ятнадцяти років. Він друкувався в різних емігрантських виданнях, у тому числі в журналі "Пороги", будучи двадцятилітнім. Згодом зрозумів, що місія поета в діаспорі подвійна: з одного боку, - множити рідну культуру, з іншого - поширювати її мовою країни, де живеш. Тому додав до свого активу ще й іспанську.

Щодо його віршів, то в Україні вони з'явилися в альманасі "Поезія" 1989 року.

Аби іспанськомовні читачі мали уявлення про стародавність і сучасність нашої культури, він переклав 54 українських авторів - від Іларіона (1054 р.) до наших днів. До антології "Україна в поезії" ввійшли твори поетів ХІ-ХІІ століть, як-то "Хвалебна пісня Борису та Глібу" невідомого автора та "Хвалебна пісня князеві Володимиру Великому" Іларіона, "Плач Ярославни" зі "Слова о полку Ігоревім", фраґменти з козацької думи "Сокіл та соколятко" й "Роксоланії" Себастьяна Кленовича, а також "Де лібертате" Григорія Сковороди, який пояснював нащадкам свободу як найвищу цінність.

Пан Голоцван вважає, що своєю працею просто виконує моральний, духовний, патріотичний і поетичний обов'язок перед історичною Батьківщиною Україною та новою - Аргентиною.

Нагору