УКРАЇНА І СВІТ

КИЇВ: ШОСТЕ СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ УКРАЇНА-ЄС

11 грудня на шостому спільному засіданні Комітету Україна-Європейський Союз у Києві сторони обговорять ініціативу ЄС "Ширша Європа - нові сусіди" та питання розширення ЄС, а також проведуть діалог з актуальних питань співробітництва у рамках Угоди про партнерство та співробітництво. Крім того, як очікується, буде обговорено ситуацію у Придністров'ї та стан підготовки Правил процедури врегулювання спорів.

До числа актуальних питань, винесених на обговорення, віднесена проблематика наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС, питання торгівлі та інвестицій, включаючи теми інвестиційного клімату, автомобілебудування, обмеження експорту та експортні мита, відшкодування ПДВ експортерам. Буде обговорено також питання перспектив набуття Україною статусу країни з ринковою економікою, її вступу до СОТ.

Головуватимуть на засіданні міністр економіки та з питань європейської інтеграції України Валерій Хорошковський та директор з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії Генерального Директорату RELEX-E Хью Мінгареллі.

А напередодні цього засідання Комітету Україна-ЄС у Києві зібралася українська частина Ради з питань співробітництва між Україною і ЄС, на якій головував перший віце-прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Визначаючи головну тему засідання, Микола Янович зазначив, що у травні майбутнього року десять країн-сусідів України вступлять в Європейський Союз, а отже "ми повинні передбачити всі наслідки цієї події", наголосив він. Йдеться, за словами першого віце-прем'єра, про "істотні питання, від яких залежить розвиток нашої економіки". Зокрема, про скасування пільгового режиму в законі "Про виробництво автомобілів", експортного мита на вивезення сировини, шкіри, соняшника.

Як відзначив міністр економіки і з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський, проблема пільг в автомобільній галузі залишається найгострішою. Уряд має намір внести на розгляд Верховної Ради свій проект законодавчого акту "Про розвиток автомобільної промисловості України", який, на відміну від парламентського, прийнятого за основу, виключатиме окремі дискримінаційні положення чинного законодавства і відповідатиме нормам Світової організації торгівлі. Проект, внесений групою народних депутатів, передбачає істотне збільшення ставок ввізного мита на нові легкові автомобілі - до 15 відсотків, на комплектуючі вироби - до 20, на автомобілі, що експлуатувалися до 5 років - до 20, більше 5 років - до 30 відсотків, що суперечить євростандартам та Угоді про партнерство і співробітництво Україна-ЄС.

Необхідно також привести у відповідність з європейськими нормами питання торгівлі металобрухтом, сталевим литтям, європеїзувати сертифікацію виробів, санітарно- і фітосанітарні й ветеринарні показники для сільськогосподарської продукції, що йде на експорт у нові країни Євросоюзу і, в цілому, в ЄС. Інакше можна втратити традиційні ринки збуту в умовах "розширеної Європи".

Щоб уникнути цього, українською стороною підготовлений проект Позиційного документа відносно можливих змін у взаємовідносинах України з десятьма країнами - кандидатами на вступ в ЄС. Він буде узгоджений, повідомив міністр, на спільному засіданні Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС 11 грудня, і, можливо, остаточно затверджений навесні наступного року. Документ спрямований на максимальне для України і сусідніх країн зниження короткочасних економічних втрат у нових європейських умовах, які, за даними Валерія Хорошковського, можуть становити 250-350 мільйонів доларів. Але цих втрат можна уникнути - саме на це і скерована сьогодні робота уряду по адаптації українського та європейського законодавств і стандартів. В цілому ж, за словами міністра, співпраця з країнами ЄС несе безперечні вигоди.

Позиційний документ, на думку Валерія Хорошковського, дозволить реалізувати найбільш перспективні напрями співробітництва з Євросоюзом. Серед реальних цілей, яких Україна може досягнути вже в найближчому майбутньому, він назвав приєднання до Світової організації торгівлі, отримання статусу держави з ринковою економікою і створення зони вільної торгівлі з ЄС. Останнє питання опрацьовується і невдовзі буде запропоноване до розгляду європейським партнерам.

Щодо позиції України відносно розширення Євросоюзу, то, як підкреслив на засіданні української частини Ради з питань співробітництва Україна-ЄС представник України в Євросоюзі Роман Шпек, Україна підтримує цей процес.

Наша країна заявила про свою чітку спрямованість на вступ до європейських та євроатлантичних структур, відзначив він, і нині питання стоїть про адаптацію українського законодавства до законодавства і норм Європейського співтовариства. А це, у свою чергу, пов'язано з її вступом у Світову торгову організацію, забезпеченням статусу країни з ринковою економікою і статусу країни-сусідки ЄС, посиленням її обороноздатності і безпеки, запланованим створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом і, зрештою, асоційованим членством в ЄС.

На думку Романа Шпека, основні проблеми у двосторонніх взаємовідносинах України з ЄС у торгово-економічній сфері на короткий проміжок часу будуть пов'язані з тим, що Україні доведеться взаємодіяти з новими країнами ЄС, які вже прийняли його стандарти. Спочатку, вважає він, це може негативно позначитися на експорті української харчової продукції, у тому числі, на роботі низки українських підприємств різних напрямків і різних форм власності.

На майбутньому спільному засіданні Комітету Україна-ЄС з питань співробітництва, яке відбудеться у Києві 11 грудня, повідомив журналістам Роман Шпек, мова піде про ситуацію в Євросоюзі у зв'язку з прийняттям загальноєвропейської Конституції і розширенням ЄС, про внутрішнє становище в Україні, її кроки щодо наближення до європейських норм, про забезпечення регіональної безпеки, розвиток співробітництва у сфері енергетики та інших галузях народного господарства.

До речі, головна умова зближення України та Європейського Союзу - адаптація українського законодавства до європейських стандартів. Про це заявив журналістам заступник міністра юстиції України Василь Мармазов.

Загальнодержавна програма приведення українських законів і норм у відповідність до вимог Євросоюзу, сказав він, реалізується за чітким графіком. Її механізм передбачає щорічний перегляд та наповнення новим змістом взаємовідносин країн Європейського Союзу і кандидатів на вступ до нього. Україна пропонує переглянути угоди про партнерство між цими країнами й Україною та Україною і Євросоюзом у зв'язку з розширенням його масштабів.

Договірно-правова база співробітництва Україна-ЄС має оновлюватися в комплексі: у сферах юстиції і внутрішніх справ, економіки, законодавства, прав інтелектуальної власності і людини, нелегальної і робочої міграції, візового режиму, вважає Василь Мармазов. За словами заступника міністра, існує кілька річних і довгострокових планів-графіків по адаптації українського законодавства до норм євроструктур. Зокрема, в наступному році пріоритетом стане упорядкування українського законодавства про надання фінансових послуг, захист інтелектуальної власності, боротьбу з відмиванням "брудних" грошей та корупцією.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

      2 грудня 1991 р. - у Декларації Євросоюзу щодо України відзначено демократичний характер Всеукраїнського референдуму і закликано Україну підтримувати відкритий і конструктивний діалог з ЄС.
      Вересень 1992 р. (м. Київ) - відбулася перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні між Президентом України Л.Кравчуком та Головою Комісії Європейських Співтовариств Ж. Делором.
      Жовтень 1993 р. (м. Київ) - відкрито Представництво Комісії Європейських Співтовариств в Україні.
      9-11 березня 1994 р. (м. Київ) - перша зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ
      14 червня 1994 р. (м. Люксембург) - підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Україною, з одного боку, і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з іншого боку (переговори щодо укладення УПС тривали з 23 березня 1993р., Україна ратифікувала УПС 10 листопада 1994р., УПС набула чинність 1 березня 1998р., торговельні положення УПС почали діяти з 1 червня 1995р. на основі відповідної Тимчасової угоди).
      5 січня 1995 р. (м .Київ) - проведено зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (обговорено перспективи розвитку відносин Україна-ЄС і актуальні міжнародні питання).
      24 березня 1995 р. (м. Брюссель) - відбулося перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС (утворений згідно з Угодою про торгівлю і комерційне та економічне співробітництво між ЄЕС і ЄВРОАТОМом та СРСР від 18 грудня 1989 р., діяв на основі Тимчасової угоди від 1 червня 1995 р.).
      1 червня 1995 р. (м. Люксембург) - зустріч Президента України Л.Кучми з Головою Європейської Комісії Ж.Сантером (підписано Тимчасову угоду про торгівлю та питання, пов'язані з торгівлею, між Україною, з одного боку, та Європейським Співтовариством, Європейським Об'єднанням Вугілля і Сталі, Європейським Співтовариством з Атомної Енергії, з іншого боку).
      28 червня 1995 р. (м. Брюссель) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (стан розвитку відносин Україна-ЄС).
      Липень 1995 р. (м. Брюссель) - відкрито Представництво України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі).
      24 листопада 1995 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання безпеки і ситуація в колишній Югославії).
      5 лютого 1996 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання регіонального співробітництва).
      6-7 травня 1996 р. - засідання Спільного комітету Україна-ЄС.
      21 травня 1996 р. (м. Рим) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (Європейський Союз оприлюднив свою Заяву щодо політичної підтримки України).
      Червень 1996 р. - ЄС визнав за Україною статус країни з перехідною економікою.
      26 вересня 1996 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання відносин Україна-ЄС, стосунки з Росією та СНД).
      5 лютого 1997 р. - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (питання імплементації Плану дій ЄС щодо України від 6 грудня 1996р., відкриття у Києві Центру документації ЄС).
      17-18 квітня 1997 р. - засідання Спільного комітету Україна-ЄС.
      5 вересня 1997 р. (м. Київ) - саміт Україна-ЄС (обговорено стан і перспективи розвитку відносин Україна-ЄС).
      1 березня 1998 р. - набуття чинності Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною.
      8-9 червня 1998 р. (м. Люксембург) - перше засідання Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом у рамках УПС (Прем'єр-міністр України заявив про прагнення України набути асоційоване членство в ЄС).
      11 червня 1998 р. (м. Київ) - Президент України затвердив Стратегію інтеграції України до ЄС, якою визначаються пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створені передумови для набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС.
      24 вересня 1998р. (м. Нью-Йорк) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (обговорені питання довгострокової стратегії ЄС щодо України).
      16 жовтня 1998 р. (м. Відень) - перший саміт Україна-ЄС після набуття чинності УПС (відносини між Україною та ЄС визначено як "стратегічне партнерство", обговорено питання співробітництва у сфері зовнішньої і безпекової політики).
      5 листопада 1998 р. (м. Брюссель) - перше засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС в рамках УПС (засновано 6 галузевих підкомітетів: з питань торгівлі та інвестицій, фінансів, економіки та статистики; енергетики, ядерних питань і навколишнього природного середовища; митного і прикордонного співробітництва, боротьби з "відмиванням" коштів і наркобізнесом; транспорту, телекомунікацій, науки та технологій, освіти та навчання; вугілля, сталі, гірничої промисловості та сировинних матеріалів).
      Грудень 1998 р. (м. Київ) - перше засідання Комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС в рамках УПС.
      26-27 квітня 1999 р. (м. Брюссель) - друге засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (питання економічного співробітництва).
      28 липня 1999 р. (м. Київ) - друге засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС в рамках УПС.
      23 липня 1999 р. (м. Київ) - другий саміт Україна-ЄС (досягнуто прогресу у визнанні Євросоюзом євроінтеграційного курсу України, ЄС підтвердив наміри сприяти вступу України до СОТ).
      23 вересня 1999 р. (м. Нью-Йорк) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (ЄС відзначив важливість проєвропейського вибору України і висловив повагу до її євроінтеграційного курсу).
      24-26 листопада 1999 р. - друге засідання Комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС в рамках УПС.
      6 грудня 1999 р. (м. Брюссель) - зустріч Президента України Л.Кучми з Головою Європейської Комісії Р.Проді.
      10 грудня 1999 р. (м. Хельсінкі) - Європейська Рада ухвалила Спільну стратегію ЄС щодо України (ССУ), спрямовану на зміцнення відносин "стратегічного партнерства" між Україною та ЄС (у документі відзначаються європейські прагнення України і вітається її проєвропейський вибір; ЄС підтвердив свої зобов'язання щодо підтримки політичних та економічних перетворень в Україні, які мають забезпечити подальше її наближення до ЄС).
      25 січня 2000 р. (м. Брюссель) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ (обговорено питання реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України та актуальні міжнародні питання, а також схвалений Радою ЄС перший Робочий план реалізації ССУ).
      23 травня 2000 р. (м. Брюссель) - третє засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (внутрішній розвиток в Україні та в ЄС, відносини Україна-ЄС, міжнародні питання).
      15 вересня 2000 р. (м. Париж) - третій саміт Україна-ЄС (українською стороною запропоновано реформування спільних органів Україна-ЄС, створених на основі УПС, а також інституціоналізацію відносин у сфері зовнішньої політики, безпеки, військового та військово-технічного співробітництва, а також юстиції та внутрішніх справ).
      9-10 жовтня 2000 р. (м. Брюссель) - третє засідання Комітету парламентського співробітництва між Україною та ЄС.
      11 жовтня 2000 р. - набула чинності постанова Ради ЄС, згідно з якою Україна була вилучена з переліку країн з неринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.
      9-10 листопада 2000 р. (м.Київ) - зустріч Президента України Л.Кучми з Президентом Європейської Комісії Р.Проді напередодні закриття ЧАЕС.
      14 грудня 2000 р. (м. Брюссель) - зустріч Міністра закордонних справ А.Зленка з Генеральним секретарем Ради ЄС, Верховним представником з питань Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС Х.Соланою.
      18 грудня 2000 р. (м. Брюссель) - третє засідання Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.
      19 січня 2001 р. (м. Берлін) - зустрічі Президента України Л.Кучми з Президентом Європейської Комісії Р.Проді та Генеральним секретарем Ради ЄС Х.Соланою.
      13 лютого 2001 р. (м. Київ) - засідання Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ, а також зустрічі Трійки ЄС з Президентом України Л.Кучми, Головою Верховної Ради України І.Плющем, Прем'єр-міністром України В.Ющенком.
      15 березня 2001 р. (м.Страсбург) - Європейський Парламент (ЄП) ухвалив Резолюцію ЄП стосовно Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України (визнається право України стати членом ЄС).
      9-10 квітня 2001 р. (м. Київ) - візит Голови Делегації Європейського парламенту по зв'язках з Україною, Молдовою та Білоруссю Я.Вірсми в Україну; його зустрічі з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради України.
      18-19 квітня 2001 р. (м. Київ) - візит Генерального секретаря Ради ЄС Х.Солани, його зустрічі з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради України.
      15-16 червня 2001 р. - у заключному документі за підсумками саміту ЄС у Гьотебургу Україну запрошено до участі у Європейській Конференції.
      19-20 червня 2001 р. (м. Київ) - візит Голови Європейської Ради, Прем'єр-міністра Швеції Й.Перссона в Україну; його зустрічі з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради, Міністром закордонних справ України.
      26 червня 2001 р. (м. Люксембург) - четверте засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС (ухвалено 6 пріоритетів реалізації УПС на наступні 12 місяців; узгоджено питання про скорочення кількості підкомітетів до 4-х).
      30-31 липня 2001 р. (Київ-Крим) - візит Генерального секретаря Ради ЄС, Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Х.Солани в Україну; його зустрічі з Президентом, Прем'єр-міністром, Головою Верховної Ради, Міністром закордонних справ України.
      10-11 вересня 2001 р. (м. Ялта) - саміт Україна-ЄС став важливою подією у відносинах між Україною та Європейським Союзом, надав новий імпульс розвитку співробітництва в енергетичному секторі, сфері юстиції та внутрішніх справ, європейської політики безпеки і оборони. На кожному з цих напрямків розпочалася конкретна робота.
      20 жовтня 2001 р. (м. Брюссель) - участь Державного секретаря з питань європейської інтеграції МЗС України О.Чалого у робочому ланчі в рамках Європейської конференції, присвяченої питанням боротьби з міжнародним тероризмом та формуванню міжнародної антитерористичної коаліції.
      13 листопада 2001 р. (м. Нью-Йорк) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Сторони обговорили підготовку до парламентських виборів в Україні, а також стан співробітнитцва в енергетичній сфері, торговельно-економічних відносин, зокрема, в контексті вирішення проблемних питань, пов'язаних з виконанням УПС та наголосили на необхідності послідовного втілення в життя досягнутих на під час Ялтинському саміті домовленостей. Представникам Європейського парламенту було передано запрошення взяти участь у спостереженні за підготовкою та проведенням виборів до Верховної Ради України.
      11 грудня 2001 р. (м. Київ) - Парламентські слухання з питань реалізації державної політики інтеграції до ЄС, які вперше відбулися в Україні продемонстрували консолідацію зусиль Верховної Ради та Уряду України навколо курсу на європейську інтеграцію нашої держави.
      12 грудня 2001 р. (м. Київ) - засідання Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС, під час якого було схвалено План дій ЄС щодо України у галузі юстиції та внутрішніх справ, що дозволило вивести співробітництво у зазначеній сфері на якісно новий рівень.
      10 січня 2002 р. (м. Мадрид) - зустріч Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Українська сторона запропонувала перевести відносини Україна-ЄС у площину асоціації.
      8 лютого 2002 р. (м. Київ) - нарада у Президента України з питань реалізації стратегії європейської інтеграції України. Президент України Л.Кучма визначив стрижнем Стратегії соціально-економічного розвитку України на наступне десятиріччя практичну реалізацію до кінця 2011 року завдань, пов'язаних із створенням необхідних передумов для вступу нашої держави до Євросоюзу. Завданням найближчої перспективи Президент України Л.Кучма визначив набуття не пізніше 2007 року нашою державою асоційованого статусу з Європейським Союзом.
      20-21 лютого 2002 р. (м. Київ) - візит Генерального секретаря Ради ЄС, Верховного представника ЄС з питань СЗБП в Україну. В ході зустрічей з Президентом України Л.Кучмою, Головою Верховної Ради України І.Плющем, Прем'єр-міністром України А.Кінахом, Міністром закордонних справ України А.Зленком чільний представник ЄС підтвердив значну зацікавленість ЄС до розвитку та поглиблення співробітництва з Україною у сфері Європейської політики безпеки та оборони.
      11 березня 2002 р. (м. Брюссель) - п'яте засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС. В ході засідання було обговорено стан виконання пріоритетів у рамках УПС, розглянуто міжнародні питання, які становлять взаємний інтерес, включаючи спільну боротьбу з міжнародним тероризмом. Сторони затвердили пріоритети виконання УПС на період 2002-2003 років, серед яких чільне місце зайняли співробітництво у сфері енергетики, торгівлі та інвестицій, юстиції та внутрішніх справ, наближення законодавства України до законодавства ЄС, охорони навколишнього середовища та транспорту, а також було додано новий пріоритет - міжрегіональне та транскордонне співробітництво.

Нагору